- злодюга
- -и, ч. і ж., розм.Особа, яка чинить злодійство.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
злодюга — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
злодіюга — злодію/ка, и, ч. і ж., розм. Те саме, що злодюга … Український тлумачний словник
злодіяка — и, ч., розм. Те саме, що злодюга … Український тлумачний словник
драб — Драб, драбуга: голодранець [52] босяк, голодранець, ледащо [III] голодранець, здоровило [4] голодранець, ледащо, злодій [17] голодранець, ледащо, злодюга [VI] голодранець, обірванець [XI] голодранець, босяк, ледащо [II] голодранець, також:… … Толковый украинский словарь
драбуга — Драб, драбуга: волоцюга, ледар [5;7] волоцюга, пройдисвіт [20] голодранець [52;VII] голодранець, гультяй [44 2] голодранець, здоровило [4] каналія, прохвост [XIX] Там представлено того драбугу агента, про якого тут мова, ось якими цифрами: «В р.… … Толковый украинский словарь